Національна бібліотека Румунії пропонує своїм користувачам 14 великих читальних залів, 6 конференц-залів, аудиторію на 400 місць, 30 000 квадратних метрів книжкових фондів та 15 000 квадратних метрів багатофункціональних приміщень для виставок, прослуховувань, книжкових магазинів і кафе. Більш докладно про історію створення бібліотеки читайте на bucharest1.one.
Заснування найбільшої бібліотеки в Бухаресті
Істрія нинішньої Національної бібліотеки Румунії починається 15 жовтня 1836 року. Саме тоді в Eforia Scoalelor видали наказ про заснування першої великої публічної бібліотеки в Бухаресті. Вона мала стати першою національною бібліотекою румунів, на базі коледжу Сфантула Сави, який був вельми престижним освітнім закладом.
З метою заснування колекції бібліотеки святого Сави, Eforia Scoalelor ініціювала грандіозну акцію. Вона була потрібна, щоб зібрати періодичні видання, обов’язкові примірники, гроші на їх купівлю та пожерти. У підсумку було передано приблизно 7 тис. наукових і літературних творів. Діячі культури трьох князівств звернули особливу увагу на цей заклад, подарувавши багато власних видань.
Громадськість отримала доступ до фонду лише із червня 1838 року, після того, як було зібрано приблизно 10 000 томів. Усі книжки, документи вивчали лише в читальних залах. З моменту заснування цієї установи додому нічого не дозволялося брати, щоб запобігти пошкодженню книжок та документів.
Тоді ж у 1836 році Йосип Генілі видав перший том загального каталогу бібліотеки. Першим бібліотекарем Національної бібліотеки був професор Г. Іоанід, а зберігачем книг — професор Ніколає Нановічі. А вже через вісім років після свого відкриття, фонд міг похвалитися наявністю 14 000 томів.
Центральна державна бібліотека
У 1861 році Національна бібліотека була переведена в нове приміщення Бухарестського університету, а в 1864 році згідно з Положенням про публічні бібліотеки, виданим Ніколає Кретулеску, стала називатись Центральною державною бібліотекою. Таким чином до 1901 року вона виконувала функції основної національної бібліотеки. Біда прийшла звідкіля не чекали. 27–28 березня 1901 року Сенат і Збори депутатів проголосували за скасування Центральної державної бібліотеки та передачу її активів Румунській академії наук. Передавались також її особливі функції.
Лише через 54 роки до можновладців прийшло усвідомлення того, що країна просто зобов’язана мати Національну бібліотеку. Тому заклад відновили. У період між 1955–1957 роками Центральна державна бібліотека займала орендоване приміщення в Палаці правосуддя.
Після землетрусу в березні 1977 року вперше заговорили про нове приміщення Національної бібліотеки. У підсумку її будівництво відбулось і заклад відкрили в червні 1990 року. Перед відкриттям бібліотеку знову перейменували, назвавши Національною бібліотекою Румунії.
Після десятиліть потрясінь починається новий етап життя закладу. Національний бібліотечний фонд був створений шляхом об’єднання колекцій інших відомих бібліотек: Румунської бібліотеки Атенеум, Бібліотеки І.К.Братіану Асезамантулуї, Колекції Фонду Михайла Когальнічану, Колекції Сен-Жоржа тощо. Відтоді Національна бібліотека має дві філії. Перша — це бібліотека Battyaneum в Алба-Юлії, друга — Французька бібліотека Omnia в Крайові.
Пам’ять румунського народу
До ХІХ століття бібліотеки обслуговували невелику кількість учених, священнослужителів або мирян і сімей вищого класу. Французька революція кінця XVIII століття поклала початок новому етапу в житті й привела до створення великих публічних бібліотек — від національних до міських. У ХІХ столітті демократизація європейського суспільства визначила створення публічних бібліотек у міських і сільських поселеннях, розвиток шкільних бібліотек разом із відкриттям освіти для нових соціальних категорій. Починаючи з другої половини XX століття започатковуються й інші типи бібліотек: масові — для одних рівнів використання, і спеціалізовані, особливо науково-технічні — для інших.
З часом Національна бібліотека Румунії стала вважатись пам’яттю румунського народу. Її головною роллю було збирання, збереження та передача наступним поколінням будь-якою редакційної та культурної спадщини народу. Національна бібліотека є інституцією, яка поляризує безліч інтелектуальних інтересів різних громадських структур завдяки своїм колекціям і особливо їхньому енциклопедичному характеру.
В офісі є транзитний склад (книги та періодичні видання, призначені для обміну). На початку фінансового року офіс отримує бюджет на закупівлю книг, необхідних для обмінних стосунків. Розмір бюджету є найважливішим чинником у визначенні цілей плану розвитку іноземних книгозбірень, придбаних шляхом міжнародного обміну. У партнерстві беруть участь 80 країн через національні бібліотеки, бібліотеки академій, бібліотеки університетів, публічні бібліотеки, спеціалізовані бібліотеки.
Для збереження національної пам’яті румунів, спеціальним завданням Національної бібліотеки є пошук, придбання та включення до своїх колекцій видань романського типу, тема яких стосується культури та цивілізації румунського народу.