У 1891 році в листі тодішньому голові Ради міністрів Емануїлу Флореску, король Кароль I заявив, що має бажання створити установу на користь молодих студентів усіх факультетів університету країни, оснащену бібліотекою, що завжди мала бути відкритою.
Майбутній осередок культури мав бути законодавчо затверджений як державна установа, що перебуває під управлінням Міністерства в справах релігії та народної освіти. Більш детально про створення Центральної університетської бібліотеки в Бухаресті читайте на bucharest1.one.
Університетський фонд імені Кароля I
Проєктування будівлі було доручено французькому архітектору Полю Готтеро, який відзначився проєктуванням Будинку вкладів, депозитів і заощаджень та старого Королівського палацу. Роботи почалися в 1891 році й були завершені через два роки в 1893. Наступні два роки, аж до 1895 року, були присвячені обладнанню та оснащенню бібліотеки.
Після цього в 1895 році Кароль I заснував Університетський фонд свого імені. Протягом 50 років фонд мав виконувати місію сприяння підготовці інтелектуальної еліти, зокрема, присуджуючи гранти, заохочувальні премії, стипендії гідним студентам-дослідникам, а також друкуючи цінні роботи, бакалаврські та докторські дисертації. Через 20 років, 1911 року, під керівництвом того ж архітектора, починається розширення старих приміщень, ще відносно нової бібліотеки. Після реконструкції будівля була відкрита 9 травня 1914 року і стала однією з найвизначніших архітектурних пам’яток Бухареста. З амфітеатром, що вміщає понад 500 осіб, 4 читальними залами та коморами, бібліотека набуває істинно європейського рівня організації та оснащення, стаючи справжнім форумом, призначеним для навчання та досліджень. У 1925 році в бібліотеці університетського фонду відбулась Перша конференція бібліотекарів Румунії під керівництвом Іона Біану та Ем. Букуца.
Проведення різноманітних заходів у приміщенні бібліотеки стало нормою. Так в 1931 — 1933 роках культурні групи Forum, Poesis, Criterion організовували тут конференції та симпозіуми, на яких збиралися багато діячів культури того часу. Згодом престиж Фонду й майбутньої Центральної університетської бібліотеки зміцнять відомі імена письменників, професорів університету, діячів культури, які працювали бібліотекарями, а таких було чи мало. Це Г. Дем Теодореску, Șt. О. Йосип, Ал. Цигара Самурчаш (директор бібліотеки з 1899 до 1946 року), Мірча Флоріан, К. Редулеску Мотру, Іон Клопоцел, К. Владеску-Ракоаса, Мірча Томеску.
Руйнівна пожежа
Указом № 136 від 12 липня 1948 року бібліотека університетського фонду отримує статус Центральної бібліотеки Бухарестського університету «К.І. Пархон». Таким чином, Університетська бібліотека стає координуючим центром мережі факультетських бібліотек Бухарестського університету. Для того, щоб створити цілісну і функціональну систему, у наступний період буде вжито активних зусиль із реорганізації бібліотек факультетів, семінарій, лабораторій і гуртожитків.
У 1989 році в бібліотеці відбулась руйнівна пожежа. Полум’я Румунської революції перетворило книги на попіл, а стіни — на руїни. Унаслідок пожежі було знищено понад 500 000 томів (12 000 томів бібліофільських книжок, 52 з бібліотеки Емінеску), безліч екслібрисів, старовинних мап і майже 3700 рукописів, які належали великим діячам румунської культури, включно з Емінеску, Майореску, Караджале, Кошбуком, Благу, М. Еліаде. У зв’язку із цим, Генеральний директор Федеріко Майор звертається під егідою ЮНЕСКО до всіх урядів, організацій і політичних інститутів із закликом узяти участь у реконструкції та модернізації знищеної бібліотеки.
Відновлення і комп’ютеризація
Завдяки винятковій людській солідарності всього за кілька років, шляхом обміну та пожертвувань було поповнено більшу частину колекції публікацій. Понад 100 000 томів було передано в дар від приватних осіб та установ країни й понад 800 000 томів — з-за кордону. Було відновлено багато чого, за винятком унікальних документів. Водночас починається робота над проєктом відновлення, розширення та модернізації архітектурного комплексу.
Крім того, відповідно до програми модернізації вже 1990 року експерти ЮНЕСКО спільно з бібліотечними фахівцями розробили проєкт комп’ютеризації. А 28 лютого 1994 року відбулося урочисте відкриття комп’ютерної системи бібліотеки. З 1 березня вона стала використовуватися для конкретної бібліотечної діяльності.
Протягом 2000 року, нарешті, завершуються роботи з переміщення колекцій документів у сховища в будівлі в Боемі. А 2001 року відбувається відкриття нової Центральної університетської бібліотеки в Бухаресті, на якому була присутня культурна еліта, як із Румунії, так і з-за кордону.
У 2006 році бібліотека офіційно отримує нову назву. Тепер вона називається Центральна університетська бібліотека «Кароля I». З цього приводу відкрито бронзову дошку, присвячену новій назві установи, та монумент короля Кароля I. Його скульптура з’явилась на клумбі перед Професорською залою.