Кожна столиця світу має свою пивоварню, своє популярне пиво, зварене на ній і свою історію будівництва чи заснування підприємства. Є також історія його процвітання та, як не прикро, занепаду, якщо не руйнування. Має таку історію і Бухарест. Вона є особливою, тому, що в ній переплітаються події різних епох, різних форм правління та двох світових воєн. Більш детально про це читайте на bucharest1.one.
Заснування пивоварні
Броварня «Griviţia» в Бухаресті, яка виробляла улюблену марку пива мешканців столиці, що називалось «Gambrinus», понад 50 років, має набагато більшу історію, ніж її найпопулярніше пиво. Підприємство було побудоване німецьким інвестором у благодатний 1869 рік. Воно принесло не лише першу інвестицію в економічний простір столиці, а й унікальну в Європі пивоварню з річним виробництвом 7600 літрів пива. Це був перший завод у Європі, побудований за інноваційною системою, в основі якої була металева конструкція.
Крім самої броварні, тут також були тераси, пивні зали, кілька приміщень для проведення заходів, епатажний обеліск, житлові райони для частини співробітників, центральна площа та дві масивні будівлі, рисовий млин і мартерій, побудовані в артстилі — деко.
Тим мужнім і безстрашним інвестором, який зробив цю вражаючу інвестицію, був бізнесмен німецького походження Ерхард Лютер. На додаток, це була перша інвестиція такого роду в Бухаресті наприкінці ХІХ століття. А те, як бізнесмен керував справами, незабаром принесло йому звання постачальника Королівського двору Румунії. Через 36 років після побудови німецький бізнесмен продасть весь комплекс братам Целлам. Також німцям, із Брашова. Вони інвестували нові суми грошей, таким чином, збільшивши виробництво пива до 17 000 гектолітрів у тому році. А до 1910 року пивоварня «Grivița» досягла вже 67 000 гектолітрів.
Міжвоєнний період
Брати Целл починають роботу з модернізації та збільшення виробничих потужностей, але, у зв’язку з кризою ліквідності, в 1911 році перетворюють компанію в акціонерне товариство, мажоритарними акціонерами якого вони були. Під час Першої світової війни, коли Бухарест був окупований німцями, завод позбувся багатьох верстатів, які використовували для виробництва вибухівки й зброї.
Та в міжвоєнний період розвиток броварні відбувався досить впевнено. Уже в 1928 році підприємство стало головним великим виробником пива в Румунії. Пивоварня варила не багато не мало, шосту частину загального виробництва пива в країні.
Але потім почалась Друга світова війна й пивоварня знову постраждала. Цього разу від бомбардувань союзників у квітні 1944 року. Сказати, що броварня постраждала, це нічого не сказати. До прикладу цех бродіння був повністю зруйнований. Виробництво значно скоротилося, безупинно знижуючись, навіть після закінчення війни.
Комуністичний режим
Коли до влади в Румунії в червні 1948 року прийшли комуністи, підприємство було націоналізовано. Його назву змінювали щонайменше двічі. Перший раз броварня буде називатися «Întreprenea de Bere București — Fabrica Grivița», а після 1970 року її назву буде змінено на «Fabrica «Gambrinus».
Один із менеджерів того часу, знайомий із популярним брендом «Berea Leului», вирішив, що емблемою нового підприємства має бути лев. Саме тоді був запущений бренд «Gambrinus». Після тривалого періоду роботи під цією назвою, в 1990-х роках броварня була ребрендингована шляхом вливання значних інвестицій. Попри те, що нове підприємство виробляло кілька марок пива, «Gambrinus» виявився найдовговічнішим. Бренд став успішним, досягнувши піка продажів у 1994 році. Однак пізніше на тлі спаду економіки продажі дещо скоротилися.
Нові інвестиції надійшли в 1998 році через британсько-американську інвестиційну групу, а після завершення інвестиційного проєкту в березні 2000 року інвестори відновили виробництво, яке згодом перейшло до «Heineken». Та перед тим, у тому таки 2000 році пивоварню з пивним брендом купила австрійська компанія «Brau Union». Після цього поглинання максимальна історія продажів пива була зафіксована у 2003 році, коли бренд «Gambrinus» мав найбільшу зону дистрибуції. Також у 2003 році «Brau Union» придбала голландська група «Heineken». Новий власник вирішив реструктуризувати виробництво групи в Румунії, одним із вжитих заходів було закриття заводу в Бухаресті в листопаді 2005 року. З цієї причини виробництво пива «Gambrinus» було переведено на інші заводи «Heineken» в Румунії.
Чим ще запам’яталась пивоварня «Griviţa», так це тим, що в 90-х роках почала випускати продукцію в літровій пляшці. Це нововведення оцінили й полюбили багато румунів. Тоді виробники відчули попит, дуже оперативно на нього зреагували, запропонувавши збільшену стандартну пляшку вдвоє. До слова, це було якраз пиво «Gambrinus». І нічого дивного в цьому не було, з огляду на його популярність. Хоча чесно кажучи, після появи пива в ПЕТ пакуванні, яке почали використовувати, у тому числі й у випадку з брендом «Gambrinus», у пивоварні відмовились від літрових пляшок.