Розвиток конярства в Румунії нерозривно пов’язаний із монаршою сім’єю. «Scroviște-Periș Stud Farm» — кінний завод румунської Королівської родини, який діяв між 1932 і 1947 роками. Тут вирощували англійських чистокровних скакунів. Після Другої світової війни в 1948 році він був «націоналізований». Більш докладно читайте на bucharest1.one.
Королівська родина й коні
У Бухаресті, та й в усій Румунії, добре знали про любов королівської родини до благородних тварин, але мало хто знав про велику пристрасть королівської сім’ї до чистокровних коней і до «королівського спорту».
Кароль I був почесним президентом Румунського жокейного клубу з моменту його заснування в 1875 році. Мало того, цей клуб був заснований, як раз під патронатом короля. Урочистості із цього приводу відбулися у квітні цього ж року у великій залі клубу в Calea Victoriei, де були виголошені промови та підняті бокали на честь засновників і членів клубу. Його Величність під час промови сказав, що Клуб може принести реальну користь країні, займаючись вдосконаленням породи коней. Також він був певний, що в справі виведення коней буде відновлено ту репутацію, яку країна мала у Європі на початку століття.
У тому ж історичному 1875 році, 12 жовтня, Жокей-клуб організував першу Премію принца. Ця нагорода, яка згодом стала Королівською, із часом була дуже важливою та бажаною нагородою, яку за важливістю перевершили лише румунське дербі та нагорода самого Жокейського клубу
Правитель Кароль I, який став королем у 1881 році, позитивно вплинув на розвиток конярства за посередництва «королівського спорту» й навіть брав участь в управлінні Румунським хокейним клубом, у розвитку галопних перегонів і будівництві іподрому Băneasa.
Королева Марія, яка була народжена в країні, де були виведені чистокровні рисаки й винайдений «королівський спорт», успадкувала цю пристрасть і прожила все життя в оточенні коней. Ще до того, як вона стала королевою, принцеса Марія завжди була присутня на іподромі Băneasa разом з іншими членами Королівського двору.
Однак, попри те, що вони були незамінними на великих перегонах і щорічно допомагали розвивати «королівський спорт», члени Королівської родини відчули радість бути власниками чистокровних коней лише починаючи з 1932 року, після будівництва кінного заводу «Scroviște-Periș Stud Farm» поблизу Періша.
Створення конезаводу
Повернувшись до країни в 1930 році, новий король Румунії, Кароль II, починає з 1931 року часто відвідувати іподром Băneasa. Таким чином, суверен намагається продовжити традицію Королівського двору брати участь у великих перегонах і особисто вручати Королівський приз. Кароль II багато подорожував Європою і знав про моду серед королівських дворів, особливо в Англії, мати чистокровних коней.
Успадкувавши любов до цієї благородної тварини від своєї матері, королеви Марії, і постійно підбадьорюваний доброю та пристрасною королевою, Кароль II засновує конюшку. Поблизу Періша, уже існували великі володіння Королівського двору. Тут були королівські місця для полювання та відпочинку. Їх свого часу заснував ще Кароль I. Оскільки це місце було недалеко від Бухареста, а ще там було дуже чисте повітря, то король вирішив, що кращого місця для вирощування та тренування чистокровних коней годі й шукати.
Король Кароль II призначив полковника Григоре Капшу, старого фермера та власника чистокровних коней, відповідальним за кінний завод. Останній обрав тренером Олександра Романеша, одного з найкращих тренерів, які жили в Румунії того часу. Разом вони вирішили найняти жокеєм молодого та перспективного Ніколая Ілінку.
Таким чином, з Романешем як тренером, Ілінкою як жокеєм, і з кіньми, купленими в Йохана Шлезінгера, команда «Grajdulu Palatului» була майже готовою до дебюту на іподромі Băneasa під прапорами Королівського двору Румунії. До слова, король особисто вибирав кольори, а саме зелену сутану із синіми рукавами та синій токе. Крім коней, куплених у Шлезінгера, королівська родина купує в генерала Развана всіх коней, якими він володів. Не менш ніж 28 коней було куплено для саме кінного заводу поблизу Періша на суму 125 000 лей. Відтоді на кінному заводі Королівської родини Румунії з’явились кобили-матері, племінні жеребці, однорічні лошата та інші коні віком від двох років, які були навчені для перегонів. Їх дебют відбувся в 1933 році.
Перші королівські перемоги
Поява коней з «Scroviste Stud» на іподромі Băneasa була разючою. Окрім коней, які мали добрий вигляд, виглядали тренованими та доглянутими, вийшли спортсмени, на чолі з Ніколає Ілінкою, у кольорах Палацу. Коней супроводжували доглядачі.
Останні, хоч і були простими споглядачами, теж зазнали грандіозних змін. Вони були одягнені в спеціальну уніформу, яка складалася з туніки із зелено-синіми китицями, темно-синіх бриджів і відповідної гостроверхої шапки з емблемою у вигляді корони. А на ногах у них були англійські чоботи, зі шкіряними крагами, що надавало присутнім особливої родзинки. І треба додати, що ці глядачі поводились дуже дисципліновано. Та по іншому й бути не могло, адже вони представляли Королівський двір Румунії. Їх поява була прикладом для наслідування. Слід зазначити, що коні Королівського кінного заводу Румунії запускалися на перегони з конюшні «Гергелія Скровіште».
За тим, незабаром після першої появи на іподромі Băneasa і після кількох перемог у менш престижних перегонах, конюшня «Гергелія Скровіште» виграє ці надважливі змагання.
Нова конюшня
Імпорт, здійснений у 1937–1938 роках, а також потомство в кінному заводі «Scroviște-Periș Stud Farm» і, звичайно, той факт, що він був королем, змусили Кароля II побудувати стайню для кінного заводу поруч з іподромом Băneasa. Таким чином, перш за все, було спрощено дресування, тепер тренер Романеш отримав змогу тренувати чистокровних прямо на іподромі. Відтак стали ефективнішими й продажі коней, оскільки вони відбувалися безпосередньо в новій стайні на північній стороні іподрому.
Ще однією перевагою будівництва нової стайні було те, що там уже була манежна станція. Цей гірськолижний курорт був побудований Жокей-клубом Романа в 1923 році, а в 1930, він став власністю Міністерства сільського господарства.
Ще кілька важливих подій відбулося в 1940 році. Король Кароль II зрікся престолу на користь свого надто молодого сина Міхая I, але нова стайня біля іподрому була введена в експлуатацію. Конюшня королівської родини Румунії отримала нове ім’я — «Гергелія Періш». А опікуватись нею став полковник Міхай Елефтереску. Ці події віщували Палацу про щось дуже добре. Так воно і сталося. У 1941 році, після багатьох років спроб конюшня «Гергелія Періш» виграла румунське дербі.
«Boer Bibi» був імпортований у 1938 році разом зі своєю матір’ю з Франції. Він приніс Королівському двору найбажаніший приз — перемогу в румунському дербі. Загалом це мав бути винятковий рік. У новій стайні біля іподрому Băneasa мали дебютувати двоє молодих жокеїв, Ніколае Флореску та мініатюрний Міхай Кампеану. З двома молодими чистокровними тваринами та досвідченим Ілінкою, конюшня «Гергелія Періс» стала першою в списку власників, які виграли в 1941 році. Але в цьому ж 1941 році почалася Друга світова війна, яка стала початком кінця чудесної кінної історії.