Освіта найкраще ілюструє розподілення гендерних ролей у суспільстві, а також політичні стратегії щодо трансформації життя окремих людей різної статі, етнічної приналежності або раси. Освіта завжди співвідноситься з ресурсами та владою та стає простором, на якому відображаються консервативні сили або соціальні зміни. Доступ жінок до освіти протягом довгого періоду був головною ціллю для багатьох жіночих рухів. В цій статті ми розкажемо про історію розвитку жіночої освіти у Бухаресті. Більше на bucharest1.one.
Головні події у розвитку бухарестської жіночої освіти
Першою визначною подією для становлення жіночої освіти у Бухаресті стала Румунська революція 1848 року. Ця революція була однією з європейських революцій цього періоду та важливим етапом у розвитку румунської нації та свідомості. Ця революція стала результатом Французької революції 1848 року. Вимоги, які висували французькі революціонери, розповсюдилися на всю Європу. Головним результатом революції для освіти став принцип рівності та паралельності освіти для обох статей, який був впроваджений Міністерством громадської освіти у Румунії.
Незважаючи на реформу, станом на 1930-1931 рік у Бухарестському університеті жінки-студентки становили менше третини від загальної кількості студентів. У 19 столітті та в перші десятиліття 20 століття жіночі ролі були обмежені домашньою сферою. Це був непростий період для жінок: з одного боку, економічний тиск змушував дівчат шукати заняття поза сім’єю, але, з іншого боку, опір громадської думки обмежував їхню можливість вступу до університету. Жінки продовжували бути виключно матерями, дружинами, виховательками та лідерками домогосподарства. З освітою чи без неї жінки мали обмежений доступ до багатьох професій. Оплачувана робота поза домом вважалася невідповідною для жінок.
Ситуацію того часу прекрасно описувала у своїх роботах бухарестська феміністка Софія Недейде. Вона описувала, як тоді один із бухарестських професорів одного разу заявив, що жінкам не пасує освіта і їм краще йти до кухні, ніж до школи.
Подальший розвиток жіночої освіти у Бухаресті
Ситуація покращувалася. Жіноче проникнення в освітній простір не відбувалося само собою, а було результатом інтенсивної жіночої діяльності.
Бухарест став центром жіночих рухів Румунії у 20 столітті. Протягом багатьох століть жінки Румунії не мали майже ніяких прав та не вважалися самостійними людьми. Майже повністю вони залежали від чоловіків та їх волі. Вимоги бухарестських феміністок щодо рівних прав стосувалися різних сфер життя: економіки, культури, шлюбу, політики та освіти.
У комуністичний період жінки мали доступ до освіти та мали право на працевлаштування. Хоча це працевлаштування було обмеженим. Жінки майже не займали ніяких керівних посад. Паралельно вони продовжували займатися домогосподарством.
Результат жіночої боротьби
Після революції 1989 року у Бухаресті почали з’являтися різні організації із захисту жіночих прав. Бухарестський фемінізм 1990-х років виник також в академічній сфері. У цей період до Бухаресту почали приходити такі міжнародні поняття, як «насильство над жінками», «токсичний патріархат», «зґвалтування у шлюбі».
Саме в академічному просторі Бухаресту тоді почали з’являтися неформальні групи жінок, які збиралися для обміну цією важливою інформацією та ідеями. Метою таких товариств стало запровадження та розвиток феміністичних досліджень у різних галузях: філософії, лінгвістики, права, політики, мистецтва, медицини тощо. Паралельно товариства займалися обізнаністю громадян щодо феміністичних ідей. Таким чином, фемінізм проник у бухарестську освіту та став її важливою частиною.