Бухарест – центр румунського освітнього життя. Тут знаходиться найбільший та найстаріший університет країни – Бухарестський університет. Сюди з’їжджаються студенти з усієї країни, адже у столиці можна отримати якісну освіту за будь-яким напрямком. У цій статті ми розкажемо про головні історичні етапи розвитку бухарестської освіти. Більше на bucharest1.one.
Бухарестська освіта до 19 століття
До 19 століття у Румунії майже не було ніяких освітніх закладів. У Бухаресті та деяких інших містах зустрічалися несміливі спроби заснувати деякі навчальні заклади, але їх було дуже мало. Переважно ці заклади пропонували лише релігійну освіту, а також деякі елементарні заняття з письма, читання, арифметики тощо. Заняття проходили виключно іноземними мовами (грецькою, слов’янською або латинською).
Заняття з письма давали навички необхідні для оформлення релігійних документів та офіційного листування. Приблизно в той же період почали з’являтися перші спроби впровадити професійну освіту.
Початок історії вищої освіти Бухаресту
Історія вищої освіти Бухаресту починається із заснування колегії Святого Сави у 1694 році. Це була колегія-академія, яка діяла у будівлях монастиря Святого Сави. Престиж колегії швидко зростав. Це була одна із найважливіших колегій у Південно-східній Європі.
У 1818 році настав другий етап розвитку колегії. До цього навчання велося лише грецькою мовою, а після зусиль вченого Георге Лазара, який приїхав до Бухаресту з Трансильванії, у колегії почали викладати румунською. Лазар стверджував, що такий старий та відомий, такий прославлений та наділений всіма плодами землі народ потребує освіту «мовою своєї матері». Його опоненти вважали, що румунська мова погана та непридатна для освіти. Все ж таки Лазар досяг свого. Так у Бухаресті почали викладати румунською, що стало дуже важливою подією.
У 19 столітті колегія Святого Сави включала три ступені: гімназія (чотири роки навчання), додаткові студії (три роки навчання) та спеціальні курси (три роки навчання).
Другий важливий етап для колегії був у 1864 році, коли заклад розділили на дві частини: на академічну частину, що стала Бухарестським університетом, та на заклад середньої освіти.
Після здобуття державної незалежності почала активно розвиватися румунська економічна освіта. 19 квітня 1913 року оприлюднили Закон про заснування Академії вищих комерційних та промислових досліджень Бухаресту.
Після 1945 року та встановлення комуністичного режиму у Бухаресті встановили безкоштовну обов’язкову освіту та майже повністю ліквідували неписьменність.
У 1948 році відкрили Бухарестський будівельний інститут, Інститут театру і кінематографії імені Карагіале, Бухарестський інститут нафти і газу та Інститут гірничої справи П’єтрошані.
Національна бібліотека Румунії
У 1859 році у колегії Святого Сави з’явилася власна бібліотека. Тоді в архів помістили 1000 книг французькою мовою. У тому ж році Румунія об’єдналася в єдину державу і бібліотека отримала національний статус.
Спочатку бібліотека знаходилась у палаці біржі, недалеко від Університетської площі Бухаресту. Також архіви бібліотеки займали маєток Йонела Бретіану та інші приміщення, що тепер вважаються історичними пам’ятками.
У 2006 році було вирішено перевезти бібліотеку у нову будівлю за адресою бульвар Єдності, 22. Реальні роботи щодо завершення будівництва та перевезення почалися лише у 2009 році. У 2012 році будівлю освятили та відкрили для відвідувачів. Національна бібліотека Румунії має більше 12 мільйонів книг та 14 читальних залів. Також у бібліотеці є центр патології та реставрації важливих документів.